Читать онлайн
Тавро. Конотопська відьма
Конотопська відьма
Галина Гайдук
«Пресвятая Тройце, помилуй нас!
Господи, очисти грехи наша;
Владыко, прости бесзакония наша;
Святый, посети и исцели немощи наша
Имени твоего ради.»
(Молитва)
© Галина Гайдук, 2019
ISBN 978-5-4490-6804-0
Создано в интеллектуальной издательской системе Ridero
Частина перша
Сміливий виклик людству
В 1833 році була написана повість «Конотопська відьма»
В цей рік в Україні в наслідок посухи був голод. А саме в роки посухи відроджувався жорстокий козацький звичай потоплення відьом. Своєю повістю письменник Григорій Квітка-Основ’яненко прагнув застерегти людей від жорстокості. Він описав реальне тлумачення дійства «потоплення відьом». Віддаючи твір до друку, письменник написав: «все це ґрунтується на розповідях старожилів. Топлення уявних відьом під час посухи не тільки бувало, але відновлено поміщицею сусідньої губернії». У повісті не дається часова визначеність подій. Автор відтворює старі козацькі порядки кінця XVIII віку. Герої твору, сотник Забрьоха та писар Пістряк, використовують давні звичаї та вершать суд над жінками, яких самі визнавали відьмами. Забобонні відьмо-борці влаштовують варварську розправу над беззахисними жінками, а саме – потоплення відьом.
Описуючи жах та безглуздя цієї події, що відбулася в «не малому селі Конотоп», автор розкрив справжню суть минулого. Він сміливо кинув суспільству свого часу «виклик». Це був відчайдушний крик душі до всього людства. Це був виклик та докір своєму поколінню. Це була засторога майбутнім поколінням. Сміливий автор повісті «Конотопська відьма» надрукував свій твір під псевдонімом – «Грицько Основ’яненко». Невелика юмористична повість вліпила довговічне «тавро» на Конотоп, колись «немале селище»
Люди схаменіться!
Звернемось до повісті Грицька Основ’яненка «Конотопська відьма». Будимо читати та роздумувати. А у підсумках висловимо і свої враження та думки.